Реалізацію державної політики національної пам'яті в Житомирській  області, активізацію роботи обласної комісії з реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму, належне вшанування видатних уродженців краю та відзначення важливих подій обговорили в обласній раді під час засідання круглого столу за участі керівництва Інституту Національної пам’яті.

Участь у засіданні взяли голова обласної ради Володимир Федоренко, заступник голови обласної ради Володимир Ширма, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, начальник управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту ОДА Світлана Ярмолицька, начальник відділу національно-патріотичного виховання, молоді та спорту Людмила Гуменна, керуючий справами виконавчого апарату Житомирської обласної ради Олександр Паламарчук, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко, голова обласної комісії з реабілітації Геннадій Махорін, ініціатор створення комісії  реабілітації Наталія Кіпчук, голова обласного об’єднання «ПРОСВІТА» Святослав Васильчук, зав. кафедри всесвітньої історії ЖДУ ім. І. Франка Галина Стародубець.

«Житомирщина – унікальний регіон України. Край козацької слави, колиска УПА, Батьківщина борців за волю України та столиця десантно-штурмових військ. Житомирщина має багату історію. Події, що відбувались на теренах нашої області змінювали хід історії України та світу. Тарас Бульба-Боровець, Олег Ольжич, Іван Огієнко, Леся Українка, Іван Виговський, Остап Дашкевич – це лише декілька прізвищ, які назавжди закарбувались в історії і всі вони так чи інакше пов’язані з Житомирщиною. Пам'ять про Героїв Базару, Другого Зимового походу, борців проти більшовицької влади та наших сучасних Героїв, які захищають країну на Сході потрібно не просто зберігати та передавати з покоління в покоління, а здійснювати потужну інформаційно-просвітницьку роботу. Адже, хто не знає свого минулого – той не має майбутнього!», - сказав Володимир Федоренко.

 «Дуже важливо, що ми обговорюємо сторінки історії, які незручні для комуністичного тоталітарного режиму. Люди, які боролись за незалежність в 1917-1921 роках, у міжвоєнний період, під час Другої світової війни, але не вписувалися в той канон радянської влади, яка хотіла позбавити їх суб'єктності та розчинити в міфі про "єдиний народ". Це частина нашої непростої, але цікавої історії, яка може мати абсолютно різні виміри - пошук самоідентичності, національна безпека, регіональний розвиток, туризм тощо», - зазначив Антон Дробович.

За словами голови Українського інституту національної пам’яті, українці мають вчитись на помилках. Тому в Інституті започатковано проект із запису свідчень Героїв сучасної війни, які у майбутньому стануть авторитетними джерелами для правильного усвідомлення подій, які відбуваються зараз в Україні.

«Ми повинні фіксувати цю плинну пам'ять по гарячих слідах про наших воїнів сучасної війни, адже за 50-70 років, коли цю тему вивчатимуть наші діти та внуки, вони матимуть серйозні джерела для досліджень», - підкреслив Антон Дробович.

Також під час засідання круглого столу підіймалось питання прав людини та реабілітацію та діяльність обласної комісії з реабілітації. «Реабілітація - це не лише про відновлення пам'яті, а й про відновлення гідності людей, які постраждали через радянський тоталітарний режим», - зазначив Антон Дробович.

Голова обласної комісії з реабілітації Геннадій Махорін розповів, що на останньому засіданні комісії у лютому було розглянуто 10 заяв, але в більшості випадків питання, з якими звертаються жителі області, не є в компетенції впливу даної комісії.

Також під час засідання заступник голови обласної ради Володимир Ширма повідомив, що обласна рада відновлює випуск науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією. Житомирська область», тож незабаром у світ вийде 8 том видання.

Варто зазначити, що 19 травня Кабінет Міністрів України прийняв ряд нормативно-правових актів, які мають вплив на місцеве самоврядування у сфері соціального захисту населення. Зокрема, це Постанова «Деякі питання реалізації Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917―1991 років».

Довідково.

Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.

Основними завданнями Інституту є:

• організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі;
• здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті учасників українського визвольного руху, Української революції 1917-1921 років, воєн, жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років та політичних репресій, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також в антитерористичних операціях;
• організація дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів;
• популяризація історії України, її видатних особистостей;
• подолання історичних міфів;
• популяризації в світі ролі Українського народу у боротьбі проти тоталітаризму, відстоюванні прав та свобод людини;
• відновлення національної пам’яті Українського народу, недопущення використання символів тоталітарних режимів;
• надання оцінки тоталітарним режимам XX століття в Україні, Голодомору 1932-1933 років, масовому голоду 1921-1923, 1946-1947 років, примусовим депортаціям, політичним репресіям, діям організаторів і виконавців таких злочинів, а також наслідкам їх дій для України та світу;
• формування у громадян України патріотизму, національної свідомості, активної позиції.