7 липня у м. Новоград-Волинський відбулись виїзні Комітетські слухання на тему: «Актуальні питання соціального розвитку сільських територій».

Участь у заході взяли заступник голови Житомирської обласної ради Володимир Ширма, голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Бунечко, Голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Костюк, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Заступник Міністра освіти і науки України Віра Рогова, Генеральний директор Директорату регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України Віктор Подорожний, народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування, освітяни та громадські організації.

Про стратегічні вектори розвитку сільських територій Житомирської області доповідав заступник голови облради Володимир Ширма.

«Наразі Житомирська область перебуває, і в перспективі буде знаходитися, в умовах глобальної конкуренції, що вимагає формування і реалізації нових механізмів, спрямованих на забезпечення ефективної регіональної економіки, заснованої на інноваціях і технологічних ініціативах, які необхідно реалізовувати як у містах, так і на сільських територіях. Необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності економіки країни є подальший розвиток сільських територій,  які мають значний аграрний та промисловий потенціал. Так, в Житомирській області сконцентровано близько 232 тис. га угідь з ґрунтами високої природної родючості. Мінерально-сировинний потенціал області представлений родовищами, які нараховують понад 26 видів корисних копалин. Запаси титану на Житомирщині складають понад 85% усіх розвіданих запасів титанових руд України. Водночас, для реалізації наявного потенціалу необхідним є завершення розпочатих реформ, а саме адміністративно-територіальної і земельної та створення сприятливого інвестиційного клімату», - зазначив Володимир Ширма.

Виокремленими стратегічними цілями подальшого розвитку сільських територій Житомирської області, відповідно до «Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2027 року» є наступні:

1 Посилення конкурентних економічних переваг регіону.

2.Створення сучасного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах.

3. Стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Реалізація даних стратегічних цілей можлива за рахунок наступних дій:

• Формування сприятливого інвестиційного клімату
• Завершення земельної реформи та подальша передача сільськогосподарських земель територіальним громадам
• Розвиток сільськогосподарської кооперації
• Розвиток зеленого туризму
• Повернення в обіг радіаційно забруднених земель

Для проведення цих заходів орієнтовний необхідний обсяг фінансування становить до 15 млн. грн.

«Поліський національний університет та Житомирська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» мають сучасне радіологічне обладнання та підготовлених фахівців для проведення радіаційного моніторингу на всій території Житомирської області. Без здійснення радіаційного моніторингу буде неможливим проведення дезонуваня забруднених територій для будь-якої сільськогосподарської діяльності», - сказав Володимир Ширма.

Довідково.

Відповідно до результатів геобробки супутникових знімків у структурі земель Житомирської області переважає заліснена територія (39,5% від території) та сільськогосподарські землі (49,2% від території). Особливістю Житомирської області є суттєва відмінність у структурі земельного покриву. Так, у північних районах частка заліснених територій наближається до половини площі району, а в деяких переважає. Тоді як у південних на переважну частину територій припадають сільськогосподарські землі.

Але потрібно відмітити негативну динаміку зменшення площі залісненої території на 3,2 % та збільшення площ сільськогосподарських земель – 7,2% за період з 2002 по 2020 роки.

Загальна чисельність населення Житомирської області за останні 10 років зменшилася на 6,3%, або на 80,5 тис осіб. Причому основна частка зменшення припадає на сільське населення, яке скоротилося на 9,7%, або на 52,7 тис осіб. Міське населення зменшилося на 3,7%, або на 27,9 тис осіб. Відповідно, середньорічні темпи зменшення населення були набагато вищі на сільських територіях Житомирської області.

Відповідно до нового адміністративного устрою області 51% населення проживає в Житомирському районі, причому в цьому ж районі сконцентровано найбільше сільського населення – 47% від усього сільського населення області. 

За останній 2021 рік суттєво зменшилися доходи, а відповідно і видатки місцевих бюджетів – на 61%. Таке зменшення відбулося в основному за рахунок скорочення таких статей наповнення місцевих бюджетів області як податкові надходження (- 61%) та офіційних трансферів (-68%).

Найбільш ефективними громадами в плані податкових надходжень були наступні: Житомирська (856 млн грн), Корнинська (188 млн грн), Березівська (147 млн грн), Новоград-Волинська (139) та Малинська (93 млн грн). На ці громади припадало 53% всіх податкових надходжень в місцеві бюджети області.