Участь у форумі взяли голова Житомирської обласної ради Володимир Федоренко, заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації Юрій Денисовець, в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Наталія Осипович, директор Департаменту освіти Житомирської міської ради Валентин Арендарчук, начальник управління Державної служби якості освіти у Житомирській області Олексій Редько, директор Комунального закладу «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради Ігор Смагін, керівники місцевих органів управління освітою, директори закладів середньої освіти області, керівники центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Голова обласної ради виступив із вітальним словом перед гостями та організаторами форуму та наголосив на важливості теми, що сьогодні буде підніматись. «Дякую за запрошення та хочу подякувати організаторам за те, що піднімаєте надважливу тему: Профільної освіти. Ми тут присутні маємо йти у ногу з часом, а впровадити профільну школу до 2027 року — норма закону, яка закріплена чинним законодавством. Модернізація мережі старших шкіл громади має бути під контролем керівництва місцевої влади і нас з вами! І ґрунтуватися на глибокому і об’єктивному аналізі, а головне — з широким та прозорим залученням усіх зацікавлених сторін. І тут я говорю про тих, кого це питання буде стосуватись, нашу молодь! Перш за все ми маємо якомога правильніше спрямувати їх в майбутню професію. Вказати їм правильний освітній шлях та зорієнтувати на усвідомлений і відповідальний вибір свого майбутнього. А завдання організації якісного профільного навчання слід розглядати як невід’ємну частину розвитку освіти на рівні громади і, як елемент розвитку освіти області. Наразі у Житомирській області діє 5 профільних ліцеїв: 2 наукових ліцеї, 1 –академічний та 2 спеціалізовані заклади спортивного та військового спрямування. І ось, нещодавно ми з вами були на відкритті Наукового ліцею Державного університету «Житомирська політехніка». За результатами конкурсного відбору цього року зараховано 113 учнів, які навчаються в 4-х групах. У закладі навчаються діти з 8 територіальних громад області (Житомирської, Новогуйвинської, Коростенської, Тетерівської, Станишівської, Черняхівської, Баранівської та Романівської). Ми бачимо, що є «попит» на такі заклади, а ми маємо сприяти «пропозиції». А далі ці випускники матимуть змогу продовжити своє навчання вже у ВУЗі і обрати свою майбутню професію більш раціонально. Тож, шановні учасники, хочу побажати вам натхнення та плідної роботи задля розбудови профільної освіти області! Розвиваємо освітню Житомирщину разом!».
Впровадити профільну школу до 2027 року — норма закону, яка закріплена чинним законодавством, а саме Прикінцевим та перехідним положенням ЗУ «Про повну загальну середню освіту».
Профільна середня освіта — один із рівнів освіти. Це відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій. Цей рівень триває три роки, і його можуть здобувати в окремих закладах освіти або в структурних підрозділах одного закладу освіти (п. 3 ст. 12 Закону “Про освіту”).
Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за академічним та/або професійним спрямуванням (п. 7 ст. 12 Закону “Про освіту”).
Академічне спрямування — профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.
Професійне спрямування — орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Звідси, профіль навчання — спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Профілі навчання в закладі освіти зумовлені:
кадровими, матеріально-технічними, інформаційними ресурсами закладу освіти;
соціокультурною та виробничою інфраструктурою регіону, де розташований заклад освіти;
перспективою здобуття подальшої освіти та майбутніми життєвими планами здобувачів освіти.
Аби забезпечити територіальну доступність повної загальної середньої освіти, органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій (ч. 1 ст. 13 Закону “Про освіту”).
Профільне навчання має регіональний характер, тобто охоплює освітніми послугами територію більшу як одна адміністративно-територіальна одиниця нижчого рівня. Тож завдання організації якісного профільного навчання слід розглядати як невід’ємну частину розвитку освіти на рівні громади і як елемент розвитку освіти області.
Старша профільна школа стане обов’язковою для тих, хто здобуватиме повну загальну середню освіту за академічним спрямуванням. Воно орієнтоване на те, що здобувачі освіти продовжуватимуть навчання на вищих рівнях освіти.
Модернізація мережі старших шкіл громади має бути під контролем керівництва місцевої влади, ґрунтуватися на глибокому і об’єктивному аналізі, і головне — з широким та прозорим залученням усіх зацікавлених сторін.
Довідково: у Житомирській області діє 5 профільних ліцеїв: 2 наукових ліцеї, 1 –академічний та 2 спеціалізовані заклади спортивного та військового спрямування. Засновником 3 профільних ліцеїв (1 –академічний та 2 спеціалізовані заклади спортивного та військового спрямування) є Житомирська обласна рада. Кількість ліцеїстів понад 600 осіб.
Нагадаємо, що 1 червня, з нагоди Міжнародного дня захисту дітей Володимир Федоренко відвідав Житомирський обласний ліцей, де навчається обдарована молодь зі всього регіону
А 25 червня привітати випускників, педагогів та керівництво Новоград – Волинського ліцею з посиленою військово – фізичною підготовкою завітав заступник голови обласної ради Володимир Ширма.
