26 квітня 1986 року о 1 годині ночі 23 хвилині 47 секунді сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Потужність вибухів була настільки великою, що вони повністю зруйнували верхню оболонку реактора і зірвали багатотонну покрівлю 4-го енергоблоку, крізь яку в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів. Вітер поніс радіоактивну хмару на північний захід, де небезпечні радіоактивні ізотопи осідали на землю, проникали у воду перетворюючись в техногенну катастрофу.

 Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч українців — персоналу ЧАЕС, рятувальників, військовослужбовців, будівельників, учених, медичних працівників які відправились до нещадної небезпеки, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Всі вони ризикували своїм життям та здоров’ям, своїм майбутнім, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу та ще страшнішого розповсюдження радіації. 

Ті події не повинні стертись з пам’яті ні сучасних, ні наступних поколінь. Пам’ятаймо про це! Тому, сьогодні, у день 36-тих роковин катастофи Чорнобильської АЕС, з глибокою шаною вклонімось ліквідаторам її страшних наслідків та схилімо голови перед світлою пам'ятю героїв, які врятували українську землю і, без перебільшення, увесь світ від поширення радіаційної загрози.

Чорнобильська трагедія не повинна повторитись!