У селі Базар Коростенського району Житомирської області відбулась Всеукраїнська акція Вшанування Героїв Базару до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років.

Участь у меморіальних заходах взяли Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов, Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, представникі Міністерства оборони, Міністерства ветеранів та Міністерства молоді та спорту, депутати Верховної Ради, голова Житомирської обласної ради Володимир Федоренко, голова Житомирської обласної державної адміністрації Віталій Бунечко, голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, депутати Житомирської обласної ради, представникі Волинської обласної ради, духовенство, військові та громадськість.

На Меморіалі пам'яті Героїв Базару відбулось виконання Збройними Силами України військового церемоніалу та покладання квітів. Далі військові пройшли вулицею Героїв Базару, а для всіх учасників заходу виступав Національний заслужений академічний український народний хор ім. Григорія Верьовки.

«Рівно 100 років минуло із подвигу Героїв Базару, які попри все боролись за Українську державу та навіть ціною власного життя не погодились перейти на сторону окупанта. 361 учасника Волинської групи Армії Української Народної Республіки було жорстоко катовано та розстріляно тут під Базаром. Другий Зимовий похід став останньою збройною спробою повернути українську державність. Бажаного тоді досягнути не вдалося, але Герої Базару назавжди стали прикладом незламності українського духу. Символічно, що саме сьогодні, 21 листопада, вся Україна відзначає День гідності та свободи. Ми віддаємо шану патріотизму й мужності не тільки Героїв Базару, а й Героїв Небесної Сотні та Героїв вже восьмирічної російсько-української війни», - сказав під час виступу голова обласної ради Володимир Федоренко.

Очільник депутатського корпусу наголосив, що вже восьмий рік в нашій країні йде війна, яку розв'язала проти нас Росія й українські патріоти знову змушені боронити рідну землю від окупанта, втрачати кращих синів і доньок.

«Від подій Другого Зимового походу минуло 100 років, а боротьба за волю нації та незалежність України триває. Але сьогодні у нас є те, чого не вистачило Героям Української Народної Республіки. Ми об'єднані, ми маємо сильну армію, у нас потужний волонтерський рух, внутрішній супротив та тверда віра у Незалежність України. Ми добре засвоїли урок сторічної давнини: щоб бути сильними і непереможними, ми маємо бути єдиними! Світла пам'ять та вічна шана всім полеглим воїнам. Низький уклін родинам загиблих! Та мирного неба нам усім! Слава Україні!», - сказав Володимир Федоренко.

Також у пам'ять про Героїв Базару 21 листопада біля Меморіалу освятили капличку Православної церкви України та відзначили причетних до її будівництва.

Довідково (За матеріалами Українського інституту національної пам’яті).

Другий Зимовий похід Армії УНР/Листопадовий рейд – партизансько-повстанська операція Армії УНР у жовтні-грудні 1921 року, організована, щоб підняти збройне повстання проти більшовицької влади та відновити українську державність. 24 жовтня 1921 року Головний отаман Армії УНР Симон Петлюра видав наказ про початок походу. За день до того він призначив Юрка Тютюнника командувачем Української повстанчої армії (Волинської групи).

Першою у похід вирушила Подільська група, перетнувши польсько-радянський кордон у ніч з 25 на 26 жовтня 1921 року. Група мала пройти між червоноармійськими підрозділами у районі Бар – Хмільник – Вінниця – Житомир і відвернути увагу більшовиків від головних повстанських сил – Волинської групи. Планувалося, що обидві ці групи з’єднаються в районі Малин – Чоповичі – Радомишль. Подолавши з боями території сучасних Хмельницької, Вінницької та Житомирської областей, бійці Подільської групи 6 листопада вийшли у визначений наказом район для з’єднання з Волинською групою. Звідти вони здійснили розвідку і 9 листопада дізналися про відступ бійців Тютюнника з Коростеня. Вирішили наздогнати, але 18 листопада довідалися про поразку Волинської групи під Малими Миньками. Тому Подільська вирушила назад до Польщі.

Південна (Бессарабська група) не виконала завдання. За планом Тютюнника, вона мала першою вирушити в похід і допомогти Волинській групі підняти селян. Однак через погану конспірацію, низький організаційний рівень керівників повстанських районів тощо) командування Південної групи не змогло вчасно вирушити, розпочати бойові дії та активний наступ. Відділи цієї групи 17–18 листопада перетнули румунсько-радянський кордон, підійшли до Тирасполя і 19 листопада відступили до Румунії.

Головні надії у Другому Зимовому поході покладалися на Волинську групу. 4 листопада її вояки перейшли польсько-радянський кордон. Передусім планувалося взяти Коростень. Там на певний час вдалося захопити залізничний вокзал і склад зі зброєю, випустити 470 політичних в’язнів, розстріляти чекістів і розігнати міліцію. Проте втримати місто не змогли і рушили вглиб України для об’єднання з Подільською групою. В умовах постійних боїв просування ускладнювалося ще й сильними морозами – майже всі, погано вдягнені та взуті обморозили ноги. Командування вирішило повертатися до Польщі. Та ситуацією скористалися червоноармійці, які оточили повстанців біля села Малі Миньки на Житомирщині. Уранці 17 листопада відбувся бій між Волинською групою (до тисячі бійців) і кількатисячною кіннотою Котовського. Ворогові вдалося розділити українську колону на декілька частин і розбити її. У нерівному бою загинули понад 400 повстанців, 537 потрапили в полон.

18 листопада полонених перевели до містечка Базар. Пізно ввечері 21 листопада розстріляли перших 25 старшин. Усього під Базаром було розстріляно 361 учасника Волинської групи.

Подільська група після трагедії під Базаром продовжила рейд до радянсько-польського кордону і перетнула його 6 грудня. Так закінчився похід, який став завершальним акордом Української революції 1917–1921 років.