Житомирщина належить до регіону, який найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській атомній станції, оскільки значна частина її території опинилися в зоні підвищеного радіоактивного забруднення. Втім, аналізуючи стан забруднення атмосферного повітря Житомирської області за період 1991-2020 рр. необхідно відмітити значне скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як стаціонарними, так і пересувними джерелами викидів регіону.

Функціонування системи моніторингу довкілля в регіоні здійснюється з 2005 року. Суб’єкти моніторингу щомісяця надають інформацію, яка зводиться у звіт для оприлюднення на сайті Управління та Міндовкілля. Протягом останніх десяти років, Житомирщина посідає 18-19 місце серед областей України по обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, який складав не більше 13 тис. тон забруднюючих речовин щороку.

Динаміку скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин у повітря області  протягом 1991-2020 рр. можна оцінити за графіком. 

Нині тенденція до зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  в області, як в загальному і по Україні,  продовжується.

Водночас, за період 1991-2021 років на Житомирщині було створено більше 100 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 100 тис. га. За цей період площа природно-заповідного фонду Житомирської області збільшилась майже у 3,5 рази. У 1991 році відсоток заповідності території становив 1,35 %,  у 2021 році – 4,6 %. Особливо суттєвим зростання площі ПЗФ після 1991 року: у 2001 р.- в 1,7 рази у порівнянні з 1991 р., у 2011 р. – у 2 рази у порівнянні з 2001 р.

Всі об’єкти природно-заповідного фонду області були створені рішеннями Житомирської обласної ради. Винятком є єдиний об’єкт - Древлянський природний заповідник, створений на загальній площі 30872,84 га Указом Президента України №1038/2009 від 11 грудня 2009 р.

Потужний потенціал добувної галузі Житомирщини базується на розвіданих природних ресурсах регіону.

В надрах області сконцентровано понад 85% усіх загальнодержавних запасів титанових руд, кварцитів, апатитів, лабрадоритів і габро. Житомирщина забезпечує потреби України та країн зарубіжжя в титановому концентраті. На території Житомирщини знаходяться одні із найвідоміших в державі каолінових родовищ, а також область володіє унікальним Волинським родовищем п’єзокварцу, запаси якого вміщують різноманітне напівдорогоцінне каміння: моріон, берил, топаз, гірський кришталь, аметист, опал, халцедон, агат. Головинський кар'єр на Житомирщині є одним з найважливіших об'єктів держави у видобувній галузі. Обсяг запасів унікального граніту, який використовують у будівництві і в оздобленні, в ньому оцінюють ще на 200 років.

За роки Незалежності України філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» відпрацьовано 2600 га земель кар’єрних полів, рекультивовано 1737,8 га земель, перероблено 116758,2 тис м³ гірських порід, вироблено 8 млн 847 тис 105 тон ільменітового товарного концентрату 42% збагачення.

В рамках реалізації сировинного потенціалу області ТОВ «Валки-Ільменіт» розробляється перша черга інвестиційного проєкту світового значення з будівництва Стремигородського гірничо-збагачувального комбінату, яка передбачає реалізацію підготовчих заходів для початку освоєння Стремигородського родовища корінних титаново-апатитових руд, що має світове значення.

Значна кількість гірських порід, які поширені в області, відноситься до будівельних матеріалів та використовуються як у природному вигляді (пісок, будівельне каміння), так і після певної механічної (розпил, шліфування, дроблення) або термічної (каоліни, глини) обробки.

Міцні кристалічні породи як граніти, гранодіорити, мігматити, гнейси, кварцитоподібні пісковики, що складають основу геологічної будові надр Житомирщини, завдяки своїм відмінним хімічним та фізичним властивостям  мають особливий попит на ринку будівельних матеріалів.

Область володіє добре розвиненою сировинною базою каменю будівельного для виробництва щебеню та каменю бутового. Державною службою геології та надр України погоджено розробку 38 родовищ цієї сировини. На повну проекту потужність працюють щебзаводи на 26 родовищах. Питома вага випуску щебеню, гальки, гравію та каменю дробленого в області становить 32,8% від загального випуску цієї продукції в Україні.

Група нерудних корисних копалин представлена кварцитами унікальних Овруцького та Товкачівського родовищ, розвіданих в Овруцькому районі, на яких сконцентровано майже 84% усіх запасів цієї сировини в Україні. Щороку видобування кварциту на родовищах складає майже 80% від загальнодержавного обсягу, що повністю задовольняє потреби вітчизняних металургійних заводів.

На Житомирщині користувачам надано право на експлуатацію 102 родовищ природного (блочного) каменю з широкою гамою кольорових та декоративних властивостей, з загальними запасами понад 140 млн.м3. До розробки вже залучено понад 70 родовищ.

В середньому за рік до обласного бюджету Житомирської області надходять кошти від сплати екологічного податку в сумі 5-6 млн грн, які спрямовуються на виконання природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та дотримання вимог екологічної безпеки.

За інформацією Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА.