Цього дня, 76 років тому, в’язні найбільшого концтабору смерті Бухенвальд почали інтернаціональне повстання. Саме 11 квітня 1945 року з воріт табору вийшов останній в’язень. Цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів фашистських концтаборів.

У Житомирі пам'ять людей, які пройшли через катування гітлерівців, вшанували біля пам’ятного знаку «Жертвам фашизму» представники влади області та міста.  

У скорботному заході брали участь заступник голови обласної ради Володимир Ширма та заступник голови обласної державної адміністрації Юрій Оханський.

Присутні поклали квіти до пам’ятного знаку та капсули з прахом жертв Майданека. 

«За перемогу у Другій світовій війни Житомирщина заплатила страшну ціну – десятки тисяч життів. Вічна пам’ять усім нашим загиблим землякам. Ми не маємо права забути про нелюдські страждання, через які пройшов наш народ, про безневинно убитих, закатованих і тих, хто пережив жахи переслідування. Тоді, у боротьбі за мирне життя, об’єднались люди різних національностей, поглядів і віросповідань. І їхній подвиг назавжди змінив хід історії. Низький уклін Героям і мученикам війни», - зазначив Володимир Ширма.

Довідково.

Пам’ятний  знак «Жертвам фашизму» був споруджений у 1996 році на честь знищених під час Другої світової війни мирних громадян та військовополонених. Його встановили на місці нацистського концентраційного табору «Шталаг - 358», який проіснував до жовтня-листопада 1943 року, коли місто Житомир було звільнено від німецьких загарбників. За цей час від голоду, тяжкої праці та розстрілів там загинуло понад 110 тисяч людей. У 2002 році в'язень концтабору Майданек, учасник Другої світової війни, житомирянин Франц Карлович Бржезицький привіз у Житомир капсулу з прахом жертв Майданека. Її було закладено в підніжжя пам'ятника «Жертвам фашизму».

Загалом, під час війни на території сучасної України існувало 367 нацистських таборів: 2 концтабори (Янівський у Львові та Сирецький у Києві), 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв, 7 виправно-трудових таборів, 15 таборів примусової праці, 23 пересильні табори, 242 табори для військовополонених.

Всього ж на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. На територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення.

Відомі в’язні-українці: о. Омелян Ковач, Степан Бандера, Олег Кандиба-Ольжич, Ярослав Стецько, Лев Ребет, Олена Вітик-Вітович, Дарія Гнатківська, Костянтин Смовський та інші.