Щорічно 12 квітня відзначається День працівників ракетно-космічної галузі України та Всесвітній день авіації та космонавтики (Міжнародний день польоту людини в космос).
З нагоди свята у Житомирі відбулася урочиста церемонія покладання квітів до пам’ятника видатному вченому, конструктору космічних кораблів, основоположнику практичної космонавтики, уродженцю Житомира - Сергію Корольову.
До заходу долучились заступник голови Житомирської обласної ради Володимир Ширма, перша заступниця начальника Житомирської ОВА Наталія Остапченко, заступник начальника Житомирської ОВА Олександр Федько, представники виконавчого апарату Житомирської обласної ради, керівники структурних підрозділів Житомирської ОВА та міськради, військовослужбовці та громадськість.
Також покладання квітів відбулося до меморіального погруддя Сергія Корольова біля Національного музею космонавтики.
Довідково.
12 січня 1907 року у Житомирі народився Сергій Корольов, вчений, конструктор космічних кораблів, основоположник практичної космонавтики. Пройшов випробування сталінського ГУЛАГу. Табірне пекло не вбило у ньому прагнення до реалізації мрії життя — зробити космос досяжним. Керував колективами, що зробили вирішальний внесок у підкорення космосу.
Сконструював першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, космічні кораблі «Восток» і «Восход». Саме завдяки його науковому та організаторському таланту став можливим знаменитий політ у космос Юрія Гагаріна 12 квітня 1961-го. Під керівництвом Сергія Корольова відбувалися польоти міжпланетних автоматичних станцій до Місяця, Венери та Марса, здійснено м’яку посадку на поверхню Місяця.
Створена вченим перша у світі міжконтинентальна балістична ракета була здатна нести заряд вагою понад 5 тонн. Оскільки вчені змогли різко скоротити вагу ядерного заряду, ракети Корольова стали використовувати для запуску супутників, а їх надійність дозволила СРСР досягти першості в космічній галузі. Компонувальна система і двигуни ракети не застаріли й до сьогодні. На її основі розроблено ракету-носій «Союз».
У СРСР Сергій Корольов був засекреченою особою. Крім вищого радянського керівництва та колег, всі інші знали його лише як головного конструктора.
У 1957-му Нобелівський комітет хотів вручити премію в галузі фізики людині, яка відкрила людству шлях у космос. Однак, радянське керівництво не розкрило прізвище головного конструктора. Воно стало відоме тільки після смерті вченого.
У 1938-1944-му Сергій Корольов пройшов радянські табори. Був засуджений до страти (документ завізував Йосип Сталін). Пізніше розстріл замінили таборами на Колимі, де видобував золото, а звинувачення щодо участі в троцькістській організації та антирадянській діяльності переформулювали на «шкідництво в галузі військової техніки». До реабілітації в 1957-му офіційно вважався ворогом народу.
