Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Перші вибори в обласну Раду депутатів трудящих відбулись 24 грудня 1939 року. Обрано 80 депутатів, із них – 25 жінок. Серед депутатів обласної ради першого скликання – 4 робітники, 62 службовця, 14 колгоспників; 7 депутатів мали вищу освіту, 24 – середню, 49 – початкову.

На першій сесії першого скликання, яка відбулась 9-10 січня 1940 року, головою виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих обраний Перов Володимир Михайлович. Створено шість постійних комісій:

-         охорони здоров’я;
-         комунального господарства;
-         місцевої промисловості;
-         шкільна;
-         торгова;
-         бюджетна.

У роки Великої  Вітчизняної війни, з 1941 по 1943 рік, обласна рада тимчасово припинила роботу і відновила її в січні 1944 року.

Перші післявоєнні вибори в обласну Раду депутатів трудящих відбулись  21 грудня 1947 року.

У березні 1963 року створені обласна сільська Рада депутатів трудящих (головою виконкому обрано Героя Соціалістичної праці Ботвинова Олександра Гнатовича) і обласна промислова Рада депутатів трудящих (головою виконкому обрано Кременицького Віктора Олександровича).

У грудні 1964 року на спільній сесії сільська і промислова ради об’єднались в Житомирську обласну Раду депутатів трудящих.

У 1977 році, згідно з Конституцією СРСР,  Ради депутатів трудящих стали називатись Радами народних депутатів.

Закріплення нині діючої моделі місцевого самоврядування було здійснено в Конституції України 1996 року і законодавчо оформлено  Законом  України «Про місцеве самоврядування в Україні» 1997 року.

 

25 жовтня 2015 року відбулись чергові вибори депутатів місцевих рад.
До обласної ради сьомого скликання обрано 64 депути.
На першому пленарному засіданні першої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання, яка відбулась 12 листопада 2015 року, головою обласної ради обрано Лабунську Анжеліку Вікторівну.

 

Утворено 8 депутатських фракцій:
-     „Блок Петра Порошенка „Солідарність”;
-     ВО „Батьківщина”;
-     політичної партії „Опозиційний блок”;
-     Радикальної партії Олега Ляшка;
-     політичної партії „Об’єднання „Самопоміч”;
-     „Народна партія”;
-     Всеукраїнського об’єднання „Свобода”;
-     ПП „Українське об’єднання патріотів „Укроп”.

На другому пленарному засіданні першої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання, яка відбулась 26 листопада 2015 року, утворено  7 постійних комісій:
- з питань бюджету і комунальної власності;
- з питань соціально-економічного розвитку регіону, інвестиційної діяльності, середнього і малого бізнесу, будівництва, транспорту та зв’язку;
-  з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та розвитку села;
-  з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів;
-  з гуманітарних питань;
-  з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах ветеранів;
-  з питань регламенту, депутатської діяльності, місцевого самоврядування, законності, правопорядку та антикорупційної діяльності.

 

НОВИНИ

Бердичівський медичний коледж та Бердичівський військовий ліцей підписали Меморандум про співпрацю

Бердичівський медичний коледж та Бердичівський військовий ліцей підписали Меморандум про співпрацю19 лютого Бердичівський медичний фаховий коледж Житомирської обласної ради підписав Меморандум про співпрацю з Бердичівським військовим ліцеєм.

У медичному коледжі зазначають, що в час повномасштабної війни взаємодія військової та медичної галузей є не просто актуальною, а життєво необхідною. Підготовка майбутніх захисників держави неможлива без ґрунтовних знань з тактичної медицини та домедичної допомоги, а підготовка майбутніх медиків — без розуміння специфіки роботи в умовах воєнного часу.

10 маловідомих фактів про Лесю Українку

10 маловідомих фактів про Лесю Українку1. Перші півроку життя Леся провела з батьком – у Ольги Косач після народження доньки розвинулася анемія і вона поїхала лікуватися в Європу. Петро Косач на цей час узяв відпустку і цілком зосередився на опіці над старшим сином Михайлом та Лесею, фактично, врятувавши її від смерті.

2. У Лесі та Михайла був особливий духовний зв’язок. Їх в родині навіть називали спільним іменем Мишелосіє. Також Лесю часто називали Зея, Зеєчка – за назвою сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), бо вона була тоненька і тендітна, як стебло кукурудзи. В Колодяжному, де пройшло дитинство і юність поетки, вона товаришувала з сільськими дітьми, зустрічала череду, купалася в озері, потайки бігала до лісу, заступалася за селян, якщо худоба чинила шкоду.

155 років від дня народження Лесі Українки

155 років від дня народження Лесі Українки25 лютого 2026 року минає 155 років від дня народження нашої видатної землячки, письменниці, драматургині, перекладачки та громадської діячки Лесі Українки (1871–1913).

Лариса Косач-Квітка (справжнє імʼя Лесі Українки) народилася 25 лютого 1871 року у Звягелі в родині Петра Косача та Олени Пчілки. Була другою із шести дітей. Через туберкульоз кісток, діагностований у дитинстві, навчалася вдома, проте опанувала понад десять мов. Перекладала Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера. У 19 років написала для сестер підручник «Стародавня історія східних народів».

Через потребу постійного лікування хвороби обʼїздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, Ялті. Любила бувати в театрі та опері, прекрасно розбиралася в європейському мистецтві.