3bc9b7cb72fe694c9947d493a5915880Попереду три вихідні й більшість людей віддадуть перевагу відпочинку на природі: у лісі та біля водойм. Тож майте на увазі можливу небезпеку – зустріч зі зміями.

У літній період зростає кількість випадків, коли до лікарень потрапляють пацієнти, постраждалі від укусів змій. Це пов’язано з тим, що змії починають вести активній спосіб життя в теплий період року. Найчастіше їх жертвами стають неуважні чи занадто допитливі люди.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій закликає громадян дотримуватися заходів безпеки під час перебування на природі. Зокрема, йти в ліс необхідно в одязі, що закриває усі частини тіла, на ноги варто надягати резинові чоботи. Необхідно бути уважними, дивитися під ноги і не ворушити траву чи листя – змія сховається, вчасно відчувши ваше наближення. При зустрічі зі змією зупиніться, не наближайтеся до неї, змія ніколи не нападає першою, але будь-який необережний рух для неї – знак загрози.

Якщо ж Вам все таки не вдалося уникнути укусу змії, то не варто зволікати. Необхідно спочатку надати першу допомогу, а далі негайно звернутися до лікаря.

Пам'ятка населенню при укусах отруйних змій

Укус змії може мати дуже серйозні наслідки, тому що отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини - серцево-судинну, кровотворну, нервову. У вкушеного вже через півгодини наступають загальні ознаки отруєння: слабкість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, з'являється набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів.

Профілактика укусу отруйної змії

Щоб попередити укус змії, туристам варто знати умови їхнього місцеперебування і спосіб життя. Змії поширені в заболочених місцях, болотах, біля зарослих озер і ставків, у горах і пустелях. Будучи нічними тваринами, удень вони ховаються в старих пнях, у копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Тому ці предмети краще не торкати голою рукою, а користуватися ціпком.

Особливо уважним треба бути у занедбаних кар'єрах, серед кам'яних руїн, у розваленій  хатинці – змії іноді селяться на місцях, залишених людиною. Така ж обережність і виставлений вперед ціпок не зайві при швидкому русі по стежці: на стежці, як і на кам'яних плитах або пнях, змії люблять грітися в сонячний день. Дрімаючий плазун має дуже слабкий нюх і слух, тому раптова поява людини може перешкодити йому вчасно зникнути в траві, а біль від черевика, що придавив, змусить захищатися укусом.

Перша допомога при укусі змії

У перші хвилини після укусу варто спробувати відсмоктати частину отрути з рани. Кров'янисту рідину, що відсмоктується, треба відразу ж спльовувати. Відсмоктування не можуть робити люди, у яких у роті є язви та ранки. Потім з підручних матеріалів на уражену кінцівку накладають шину і вживають заходів для екстреного транспортування потерпілого в лікувальну установу. Під час транспортування на місце укусу рекомендується класти холод, давати якомога більшу кількість рідини, щоб зменшити концентрацію отрути в організмі та сприяти його виділенню із сечею.

При укусах змій категорично заборонено

  • накладати джгут на кінцівку вище місця укусу (джгут не завадить розповсюдженню отрути, однак призведе до порушення кровопостачання й омертвіння тканин);
  • припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами, обмивати його алкоголем;
  • розрізати рану на місці укусу.

Раніше існувала думка про необхідність припікань, надрізів, накладання джгута. Зараз така думка вважається неправильною. Припікання лише збільшує рану, сприяючи її нагноєнню, але не знищує отрути, надрізами ж не завжди вдається викликати сильну кровотечу, тому що в отруті присутні речовини, що викликають швидке згортання крові, а саме місце укусу сильно травмується. Перетягування джгутом кінцівки також не може призупинити проникнення отрути в організм, оскільки він поширюється не по кровоносним, а по лімфатичних судинах.

Якщо є шприц і ліки для ін'єкцій, то найбільш радикальним методом лікування буде миттєве введення протиотрутної сироватки, а також серцево-судинних засобів.

Найрозповсюдженіший вид змій у Житомирській області, потенційно небезпечний для людини, – це гадюка звичайна. Її довжина в середньому становить 30-50 см. Живе гадюка на добре прогрітому узліссі, лісових галявинах, лісосмугах, порослих чагарником ярах і балках, степових схилах з чагарниками тощо.

Пам’ятайте, що гадюки ніколи не атакують першими. Не намагайтесь взяти їх у руки, пнути ногою чи фотографувати з невеликої відстані, не провокуйте і не панікуйте, а мирно розійдіться з ними.

Відпочивайте з задоволенням і пам’ятайте, що в природі зайвих істот не існує.